Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 Подання фінансової звітності (Мета, сфера застосуван

Мета. Цей стандарт визначає основи подання фінансової звітності загального призначення для забезпечення їхньої зіставності з фінансовою звітністю суб’єкта господарювання за попередні періоди, а також з фінансовою звітністю інших суб’єктів господарювання. Він установлює загальні вимоги щодо подання фінансової звітності, настанови щодо її структури та мінімальні вимоги щодо її змісту.

Сфера застосування. Суб’єкт господарювання повинен застосовувати цей Стандарт при підготовці та поданні фінансової звітності загального призначення відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

Призначення фінансової звітності. Фінансова звітність є структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб’єкта господарювання. Метою фінансової звітності є надання інформації про фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки суб’єкта господарювання, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Фінансова звітність також демонструє результати того, як управлінський персонал суб’єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами. Для досягнення цієї мети фінансова звітність надає таку інформацію про суб’єкт господарювання:

a) активи;

б) зобов’язання;

в) власний капітал;

г) дохід та витрати, у тому числі прибутки та збитки;

ґ) внески та виплати власникам, які діють згідно з їхніми повноваженнями власників;

д) грошові потоки.

Ця інформація, разом з іншою інформацією у примітках, допомагає користувачам фінансової звітності спрогнозувати майбутні грошові потоки суб’єкта господарювання і, зокрема, їхній час та вірогідність.

Повний комплект фінансової звітності включає:

а) звіт про фінансовий стан на кінець періоду;

б) звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період;

в) звіт про зміни у власному капіталі за період;

г) звіт про рух грошових коштів за період;

ґ) примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення;

ґа) порівняльну інформацію стосовно попереднього періоду; та

д) звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності.

Суб’єкт господарювання може використовувати інші назви для звітів, аніж ті, що використовуються у цьому Стандарті. Наприклад, суб'єкт господарювання може використовувати назву "звіт про сукупний дохід" замість назви "звіт про прибутки та збитки та інші сукупні доходи".

Суб'єкт господарювання може подавати єдиний звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, у якому прибутки або збитки та інший сукупний дохід подаються у двох розділах. Розділи слід подавати разом, причому першим має бути розділ прибутків або збитків, а відразу після нього – розділ іншого сукупного доходу. Суб’єкт господарювання може подавати розділ прибутків та збитків в окремому звіті про прибутки та збитки. У такому випадку окремий звіт про прибутки та збитки має безпосередньо передувати звітові, у якому подається сукупний дохід і який має розпочинатися з прибутку або збитку.

Суб’єкт господарювання подає з однаковою значимістю всі фінансові звіти повного комплекту фінансової звітності.